11111

Банкрутів поліпшать на папері

Уряд запропонував нові правила санації і ліквідації підприємств. Експерти розділилися в думках щодо законодавчої ініціативи Кабміну. Але й скептики, і оптимісти погоджуються, що, як мінімум, кредитори-залогодержатели відчують від нововведень документа вельми неприємний післясмак

У парламенті зареєстрований законопроект № 8531 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ініціатором нової редакції вже існуючого закону виступив Кабінет міністрів України. Як вказується в пояснювальній записці, законопроект розроблявся в кооперації, в тому числі і з Світовим банком, і Міжнародною фінансовою корпорацією. Міжнародні організації вказують на те, що закриття бізнесу в Україні пов’язане з величезними труднощами, і з року в рік ситуація лише погіршується. Зокрема, в 2011 р. за показником легкості закриття бізнесу Україна посіла 150 місце з 183. Середня тривалість процедури банкрутства склала 33 місяці. При цьому фінансові витрати на провадження справи про банкрутство досягли 42% від вартості майна, а індекс стягнення 7,9 цента на долар.

Вирішити існуючі проблеми Кабмін планує одним махом. При цьому законодавче поле буде змінено кардинальним чином. Зокрема, розроблений ним законопроект обмежує строк процедури розпорядження майном 100 календарними днями від дати порушення справи про банкрутство, процедури санації – 18 місяцями (без можливості продовження терміну), ліквідаційної процедури -12 місяцями (з можливістю продовження терміну судом на 6 місяців) .

Інший значущий момент – перенесення введення мораторію на задоволення прав кредиторів. Вводиться він буде не з моменту отримання судом заяви про порушення справи про банкрутство, а лише після прийняття судом відповідного рішення на підготовчому засіданні. Зробити більш доступною інформацію про порушення справи про банкрутство планується за рахунок інтернету. Поточні дані справ Вищий госпсуд має наміру публікувати на своєму сайті. При цьому пропонується дозволити конкурсних кредиторів, які пропустили строки заяви своїх вимог (30 днів після публікації), все-таки ставати в останню чергу за поверненням своїх коштів.

Більш прозорою і економічно доцільною, вважають розробники законопроекту, буде і продаж майна боржника виключно на аукціонах. Поміняються і правила гри для арбітражних керуючих – справи між ними будуть розподілятися в автоматизованому порядку залежно від поточної завантаження.

Експерти відзначають, що окремі норми законопроекту можуть поліпшити захист прав кредиторів. Нинішнє їхнє становище дійсно плачевно.

В Україні дуже рідкісні випадки відновлення платоспроможності боржника, і більшість справ про банкрутство закінчуються ліквідацією. Зате залишаються незадоволені вимоги. «Не викликає сумнівів, що ключова проблема в контексті процедури банкрутства в Україні полягає в плачевно низьку економічну ефективність цієї процедури для кредиторів», – говорить юрист адвокатського об’єднання «Василь Кісіль і Партнери» Ольга Іванів.

Тривалість процедур і повсюдна практика виведення ліквідних активів на дружні компанії підприємства боржника фактично позбавляють кредиторів можливості повернути свої кошти в повному обсязі. Хоча, додає експерт, з прийняттям даного законопроекту терміни розгляду справ про банкрутство скоротяться (три дні замість п’яти – на прийняття заяви, 14 днів замість 30 – на проведення підготовчого засідання).

«Важливим моментом є інформування кредиторів про початок процедури банкрутства через інтернет», – вважає Артур Киян, юрист ЮФ «Лавринович і Партнери». Адже зараз такі оголошення друкуються тільки в урядових газетах, а для тих же іноземних інвесторів це дуже незручно.

Називаються й інші плюси документа. Як зазначає адвокат ЮФ «Ільяшев і Партнери» Вадим Кізленко, логічним рішенням є перенесення всіх майнових спорів, що стосуються боржника, в юрисдикцію одного суду, в провадженні якого і знаходиться справа про банкрутство. «Це абсолютно логічно, оскільки саме цей суд (і суддя .- Авт.) Знає нюанси фінансового становища боржника, стан його активів і обсяг боргів», – пояснює він. На його думку, це мінімізує ризики виведення активів боржника на користь дружніх структур. Доброю заходом у плані профілактики спланованих банкрутств повинна стати і скасування місячного терміну для заяви кредиторських вимог. Більш прозорими, додає юрист, стануть процедури і після впровадження автоматизованої системи розподілу справ між арбітражними керуючими.

Втім, ряд моментів у документі відверто турбує експертів. «Законопроект ще сильніше обмежує права заставодержателів в порівнянні з діючою редакцією закону», – нарікає Олександр Ярецький, директор департаменту правового забезпечення «Ерсте Банку». Невдоволення юриста легко пояснити – згідно проекту, кредиторські вимоги, забезпечені заставою, підлягають задоволенню у шосту (останню) черга. У ситуаціях, коли боржник виступає майновим поручителем (забезпечує заставою зобов’язання третьої особи), вимоги заставодержателя не потрапляють в число «грошових вимог».

Також, незважаючи на те, що забезпечені кредитори не входять у комітет кредиторів і не впливають на формування витрат, пов’язаних з проведенням процедури банкрутства, законопроектом пропонується саме за рахунок сум, виручених від продажу застави, фінансувати такі витрати при недостатності інших активів боржника.

Незрозумілим, на думку пана Ярецького, є і те, що оцінку майна буде проводити безпосередньо сам ліквідатор, відповідних навичок і знань не має. В даний час арбітражний керуючий для цього, як правило, привертає незалежного оцінювача. Звичайно, законопроект надає можливість будь-якому кредитору оскаржити правильність визначення вартості в судовому порядку, але тільки за свій рахунок. Недоцільним, на думку Ольги Іванів, є зняття вимог до арбітражних керуючих по наявності юридичної або економічної освіти.

Є й інші думки щодо негативів документа. «Документ не залишає права кредитору оскаржити ухвалу госпсуду про затвердження реєстру вимог кредиторів, у разі, якщо його вимоги були відхилені боржником і не визнані судом», – зауважує Артур Киян. Висловлюються рекомендації і за термінами процедури санації. За словами Вадима Кізленко, запропонованих строків для відновлення платоспроможності іноді може не вистачати. «Мені здається, що доцільно було б встановити не півторарічний термін санації, а ввести градацію строків у залежності від розміру кредиторської заборгованості підприємства, обсягів активів та форми власності», – підсумовує він.


Джерело

Leave a Reply