Освіта без якості. Хто перший, той і студент
Перетворитися з абітурієнта в студента – складно. Потрібно і зовнішнє незалежне тестування пройти, і аттестатцію в середній школі отримати, і на творчих конкурсах ВНЗ сподобатися комісії. Однак багато нинішніх абітурієнти можуть так і не стати студентами або отримати не бажану спеціальність, а ту, де залишилися вільні місця. Причиною тому – нерозуміння приймальних комісій процедури зарахування студента. Нинішня вступна кампанія барвисто продемонструвала, що студентом стає не той абітурієнт, який набрав більше балів, а той, який швидше доніс оригінали своїх документів.
Абітурієнти готові йти до суду
Доводити свою правоту багато абітурієнтів готові в суді. Про це сьогодні заявила голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. За її словами, причиною невдоволення багатьох абітурієнтів стало те, що у ВНЗ були зараховані не ті, хто мали на це право згідно умов прийому, а ті, хто швидше приніс оригінали документів.
“Приміром, були випадки, коли абітурієнт сидів під приймальною комісією і чекав оголошення остаточних списків зарахування, щоб зрозуміти, на яку з двох, що цікавлять його спеціальностей, можна подавати оригінали документів, де у нього більше шансів. У підсумку, йому говорили, що, приміром, на “менеджмент” пройти у нього немає шансів, тому абітурієнт подавав оригінали документів на спеціальність “геодезія”. Однак після оголошення остаточних списків виявлялося, що на “менеджмент” зараховані ті, хто отримав бали набагато нижче, ніж у нього “, – розповіла Ольга Айвазовська.
Хабар під виглядом благодійності
У той же час, крім порушень процедур надходження, громадські організації, що стежать за ходом вступної кампанії, зазначили, що під виглядом благодійних внесків у ВНЗ практикувалися хабара. “Факти хабарництва – цікава річ, яка проявилася ще на етапі появи перших списків рекомендованих до зарахування абітурієнтів. Батьків таких дітей просили внести кошти на благодійні рахунки ВНЗ, гарантуючи, що це позитивно вплине на зарахування їх дитини”, – повідомила Ольга Айвазовська.
За словами експерта, подібні розмови про благодійні внески велися і з самими абітурієнтами, які вже, фактично, були зараховані. “Їх заводили в іншу кімнату, поруч з приймальною комісією, і просили оплатити” прямо зараз “8000 гривень”, – розповіла Ольга Айвазовська.
При цьому, за її словами, головна фішка благодійних внесків, що вносяться вони на спеціальні розрахункові рахунки ВНЗ в банках, і ВНЗ ні перед ким не звітують, звідки ці кошти і на що вони будуть витрачені.
“На жаль, таких фактів нами виявлено багато, проте не кожен абітурієнт готовий відкрито захищати свої права. Зокрема, діти готові розповісти всі подробиці правоохоронним органам, якщо їх до ВНЗ не зарахують “, – сказала вона.
елетронній черги врятують від хаосу
При цьому експерти відзначають, що ситуацію могли б врятувати електронні черги. Спростити прийом документів до ВНЗ можна шляхом впровадження електронних черг та попередньої онлайн реєстрації, вважає Ольга Айвазовська. “Спростити прийом документів до ВНЗ можна шляхом впровадження електронних черг, попередньої онлайн реєстрації, коли абітурієнт знатиме, в який день і о котрій годині йому необхідно прийти, щоб подати документи”, – зазначила вона.
У той же час, на думку Ольга Айвазовська, введення електронного прийому документів може створити ряд проблем, як для абітурієнтів, так і для приймальних комісій.
“У нас поки що не існує електронного документообігу та електронного підпису. Тому документи потрібно сканувати. У зв’язку з цим можуть виникнути проблеми у приймальних комісій з перевіркою цих даних, оскільки оригінали документів можуть не відповідати електронним. Це створить хаос при вступі “, – зазначила вона.
Крім того, за словами експерта, щоб приймати документи через Інтернет, “потрібні бази даних щодо цільового направлення, довідки різного типу, в тому числі і медичні, і пільгові”. “А вони, найчастіше, містять інформацію, яку не можна оголошувати, щоб не порушити конфіденційність”, – зазначила Ольга Айвазовська.
Освіта без якості
А, поки в профільну освіту прописують усі нові правила вступу до ВНЗ, якість української освіти стрімко падає. За словами екс-міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнко, вихід з кризи, в яку потрапило українська освіта, знаходиться між трьох сосен – між урядом, парламентом і президентом. “Саме вони повинні стратегічно визначитися, що будуть робити для омолодження освіти, його порятунку і поліпшення його якості”, – відзначив експерт.
На думку Станіслава Ніколаєнка, найближчим часом в Україні не буде “якісного студента”. “Якщо в цьому році 85% випускників шкіл надійдуть до університетів, то якою б не була система відбору, якісного студента не буде. Тому що менше половини дітей здатні освоїти програму вищої школи”, – пояснив він.
Екс-міністр звернув увагу на організаційні проблеми, які супроводжували цьогорічну вступну кампанію. На його думку, ці проблеми можна вирішити. Однак потрібно переходити до електронної форми подачі документів абітурієнтами, раніше починати вступну кампанію, а середній бал атестата вираховувати не в приймальні комісії, а ввести окрему графу в атестаті, куди б записувався середній бал.
“Тоді зникнуть багато проблем, і все буде робитися набагато швидше”, – відзначив він. Крім того, Станіслав Ніколаєнко впевнений, що освіта не можна політизувати. “Про освіту потрібно просто, по-державному і по-патріотично, піклуватися”, – вважає він.
Бюджетників у ВНЗ стало на 5% менше
Поки ж такої турботи з боку держави немає. Зокрема, державне замовлення у поточному році знизився на 5% в порівнянні з минулим роком. “Коли я очолював міністерство, 150-155 тис. осіб навчалися у ВНЗ за рахунок бюджету, зараз – це близько 130 тисяч людей. Загалом, государстсвенний замовлення на 5% нижче, ніж у минулому році”, – говорить Станіслав Ніколаєнко. На думку екс-міністра, зменшення державного замовлення істотно обмежує право доступу дітей, особливо з бідних сімей, до освіти.
“На жаль, все менш популярними стають педагогічні спеціальності, зокрема, фізика, хімія, біологія, математика. Конкурси впали і на різні технологічні спеціальності”, – зазначив Станіслав Ніколаєнко.
Проте, за його словами, ьогодні на будівельні, технічні спеціальності є попит на ринку праці. “Хороших студентів Київського політеху розбирають ще на студентській лаві”, – підкреслив екс-міністр.
У той же час, за його словами, економісти та юристи можуть поповнити ряди безробітних. Надлишок цих спеціальностей на ринку праці становить порядку 20-30 тисяч місць.
“Потрібно через державне замовлення коригувати це так, щоб люди могли отримувати ті професії, які затребувані ринком праці”, – резюмував він.
Комерція в освіті – велика загроза
За словами екс-міністра, найбільша загроза нинішньому освітою – його комерціалізація. Якщо не зупинятися на проведенні зовнішнього незалежного тестування на етапі вступу, а проводити тестування ще й, приміром, на другому курсі, це виявило би недоліки нинішнього освіти.
“З ВУЗів повилітали ті, у кого немає знань. Закриється частину державних ВУЗів і 70% приватних”, – зазначив він.
Що ж стосується вступної кампанії, на думку екс-міністра науки і освіти, потрібно починати її набагато раніше. “Чому б не почати вступну кампанію 1 липня, або навіть 1 червня. Нехай заочники … спокійно здають документи, коли немає черг”, – зазначив він.
Частково думку колеги підтримує і діючий міністр освіти і науки Дмитро Табачник. За його словами, ні бюджет, ні суспільство не повинні нести на своєму горбу таку кількість навчальних закладів, які існують сьогодні в Україні. Він зазначив, що сьогодні в Україні існує два типи університетів. Перший – це навчальний заклад, другий – навчальний заклад у лапках.
“Є заклади, які отримали від 0 до 100 заяв, і це ті, які демонструють свій рівень діяльності … Ні бюджет, ні суспільство не повинні нести на своєму горбу таку кількість навчальних закладів “, – переконаний міністр.